Рибопродуктивність Кременчуцького водосховища


Рибна галузь має важливе значення для розвитку економіки Черкаської області та забезпечення населення високоякісними продуктами харчування. Згідно із статистичними даними споживання риби та рибопродукції в Україні становлять – 13,6 кг на душу населення в рік, а в Черкаській області - 16,5 кг на душу населення в рік.

За умов розташування в сприятливих кліматичних умовах, мілководності та за розмірами Кременчуцьке водосховище планувалось як одне з найбільш рибопродуктивних в Європі. Планова рибопродуктивність водосховища 60-70 кг/га, проте вона так ніколи і не була досягнута. Найбільша продуктивність склала 46 кг/га в 1989 р. при загальному вилові більше 10 тис. тонн риби. В 2017 році з Кременчуцького водосховища рибодобувними організаціями виловлено 4668,4112 тонн риби, відповідно рибопродуктивність склала 22,4 кг/га.

Іхтіофауна Кременчуцького водосховища налічує 41 вид риб, промислове значення мають 18 видів, в тому числі крупночастикові: білизна, головень, в'язь; дрібночастикові: окунь, лин, краснопірка. Основу уловів в останні роки складають такі цінні промислові види риб, як  лящ, плітка, судак, щука, окунь.

Аналіз ведення рибодобувного промислу на Кременчуцькому водосховищі свідчить, що як і в попередні роки, найбільш щільні промислові скупчення ляща зафіксовані в нижній та середній частинах водосховища. В уловах промислових сіток, частка старшовікових груп ляща поступово зменшується внаслідок посилення інтенсивності промислу та погіршення умов природного відтворення. З метою попередження підриву запасів ляща доцільно продовжувати дотримуватися повної заборони використання закидних частикових неводів у переднерестовий період, що дасть змогу віднереститися значно більшій кількості плідників.

Кількість ділянок з розвиненою популяцією щуки щорічно зменшується. Тому що, значне спрацювання рівня води у весняний період обумовлює не своєчасне заповнюються водою нерестових ділянок, що призводить до неефективного проходження нерестової кампанії ранньонерестуючого виду риб. Популяція щуки у Кременчуцькому водосховищі залишається відносно малочисельною та збереглася в основному лише в верхній його частині.

Популяція плітки відносно рівномірно розповсюджена по всьому водосховищу, про що свідчать результати промислу 2017 року, але з метою попередження підриву запасів плітки необхідно поліпшити умови відтворення за рахунок проведення комплексу меліоративних робіт на мілководдях середньої та верхньої частин Кременчуцького водосховища, які являються основними нерестовищами для даного виду.

Частка вилучення основних промислових видів риб від загального улову в 2017 році склала:

- плітка - 27,0%

- лящ - 34,3%

- судак -  4,3%

- щука - 0,8%

- плоскирка - 10,9%

- рослиноїдні - 2,5%

- верховодка - 3,5%

Динаміка вилову цінних промислових видів риби з Кременчуцького водосховища за останні 10 років представлена в таблиці № 2.

В останні роки показник вилову водних біоресурсів з Кременчуцького водосховища не досягає встановлених лімітів та виділених квот. Так, в 2017 році було освоєно 89,1 % загальновиділених квот.

Освоєння загальних лімітів та прогнозів допустимого вилову по видовому складу наведено нижче:

 

2016

2017

лящ

90%

81,4%

судак

87%

79,8%

плітка

93%

81,5%

чехоня

88%

94,2%

плоскирка

84%

97,0%

синець

82%

77,7%

сазан

21%

60,1%

сом

39%

50,5%

щука

80%

77,4%

карась

Не ліміт.

Не ліміт.

ін. крупний частик

77%

53,3%

ін. дрібний частик

88%

90,2%

Рибні запаси у Кременчуцькому водосховищі відновлюються в основному за рахунок природного відтворення популяцій риб, рівень якого є недостатнім і не відповідає ресурсам кормової бази водосховища. Разом з тим, ряд біотичних, абіотичних та антропогенних факторів, які все більше впливають на екологічну ситуацію загалом і на водні екосистеми зокрема, спричиняють погіршення умов відтворення аборигенної іхтіофауни, внаслідок чого спостерігається зменшення чисельності популяцій молоді цінних порід риб та збільшення щільності малоцінних та непромислових видів риб.

Проблема підйому рибопродуктивності водосховища не може бути вирішена без комплексного підходу до проблеми відтворення та цілеспрямованого формування складу іхтіофауни. Тому, необхідно виконати ряд заходів, направлених на відтворення рибних запасів регіону та реконструкцію сучасної аборигенної іхтіофауни з метою підвищення її біорізноманіття за рахунок цінних порід аборигенних видів та зникаючих видів риб шляхом щорічного зариблення.

Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області

Адреса: 18035,вул.. Дахнівська 10А, м. Черкаси

тел.:+38 (0472) 31-02-76 , тел/факс:+38 (0472)31-02-76

E-mail: chk.rp@darg.gov.ua

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t  t